- порудіти
- —————————————————————————————поруді́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поруділий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
поруділий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до порудіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
поруділість — лості, ж. Абстр. ім. до поруділий … Український тлумачний словник
порудіти — і/є, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку. || Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти … Український тлумачний словник
прирудіти — і/є, док., розм. Стати трохи рудим; порудіти … Український тлумачний словник
рудяк — у/, ч., розм. 1) Що небудь руде або поруділе. 2) Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса) … Український тлумачний словник